Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.

                        Як говорити з дітьми про війну

1. Для початку можна запитати в дитини, що вона вже знає і як почувається. Деякі діти можуть небагато знати про те, що відбувається, і розмови про це їх не цікавлять, а інші, навпаки, можуть хвилюватися, але нічого не казати і не виявляти жодних ознак занепокоєння.
2. Наскільки це можливо, запевняйте дитину, що вона захищена від будь-якої небезпеки. Нагадайте, що у всьому світі багато людей наполегливо працюють, щоб зупинити війну і відновити мир.
3. Обов’язково покажіть дитині, що ви розумієте її почуття; запевніть, що всі вони є природними. Переконайте дитину, що ви її чуєте, а також нагадайте, що вона може будь-коли поговорити з вами чи іншим дорослим, якому довіряє.
4. Наскільки це можливо, запевняйте дитину, що вона захищена від будь-якої небезпеки. Нагадайте, що у всьому світі багато людей наполегливо працюють, щоб зупинити війну і відновити мир.
5. Оскільки потік новин про війну не вичерпується, вам треба й надалі стежити за станом дитини, щоб знати, як вона почувається. Що вона відчуває? Чи має вона інші запитання чи теми, на які хотіла б поговорити з вами?