Шановні педагоги!

6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day). З цієї нагоди ми пропонуємо Вам провести освітній захід у Вашому навчальному закладі та розповісти учням про важливість дотримання правил безпеки платежів і розрахунків в Інтернеті. Це чудова можливість поділитися важливою інформацією з учнями та допомогти їм стати відповідальними користувачами Інтернету.

Для проведення освітнього заходу до Дня безпечного Інтернету пропонуємо ознайомитися з матеріалами на тему платіжної безпеки, розробленими експертами Національного банку України в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії з протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай, наведеними в цьому повідомленні.

Усі педагоги, які проведуть освітній захід та надішлють звіт до Національного банку, отримають електронні сертифікати про проведення освітнього заходу до Дня безпечного Інтернету.

Що потрібно, щоб отримати сертифікат?

1.      Зареєструватися за посиланням: https://cutt.ly/dwLhi1dZ

2.      Провести освітній захід за матеріалами НБУ (можна обрати будь-який матеріал із наданого в листі переліку).

3.      Зробити публікацію в соціальних мережах про проведений освітній захід із хештегами #ДеньБезпечногоІнтернету, #ШахрайГудбай та відмітити освітні ресурси Національного банку України в соціальній мережі “Фейсбукˮ: @harazd.bank.gov.ua, @talan.nbu та/або в інстаграмі: @harazd_nbu.

4.      Заповнити звітну форму за посиланням: https://cutt.ly/ewLJPu1P

5.      Відправити звіт до 15 лютого 2024 року на електронну пошту talan@bank.gov.ua, в темі листа необхідно зазначити «День безпечного Інтернету».

Приєднуйтеся до нашої ініціативи та робіть свій внесок у формування знань з платіжної безпеки в молодого покоління.

Чекаємо на Ваші звіти!

ПЕРЕЛІК ТА ПОСИЛАННЯ НА МАТЕРІАЛИ

Матеріали для початкової школи:

ü  Заняття з платіжної безпеки на тему: "Готівкові та безготівкові гроші" (https://cutt.ly/dwLvCy6I).

Матеріали для середньої та старшої школи:

ü  заняття з платіжної безпеки на тему: "Історія шахрайства з грошима: від фальшивомонетництва до кібершахрайства" (https://cutt.ly/uwLvCOrq); 

ü  заняття з платіжної безпеки на тему: "Правила платіжної безпеки. Види шахрайства" (для середньої школи) (https://cutt.ly/iwLvVUAy);

ü  заняття з платіжної безпеки на тему: "Поради з кібербезпеки та схеми шахрайства у воєнний час" (для старшої школи) (https://cutt.ly/RwLvV1RJ);

ü  гра з платіжної безпеки "КіберБезпека: думай швидко, плати безпечно!" (https://cutt.ly/0wLvC9Mh);

ü  спортивний забіг з платіжної безпеки #ШахрайГудбай (https://cutt.ly/WwLvVo8Z);

ü  повчальні відео про платіжне шахрайство (https://cutt.ly/ZwLvBK1e);

ü  інформаційний куточок з платіжної безпеки "Поради з платіжної безпеки для кожного": https://cutt.ly/owLmHEpG;  

ü  стінгазета з платіжної безпеки "Бережись монстрів-шахраїв" (https://cutt.ly/AwLmHI0D);

ü  презентація "Збірка коміксів про платіжне шахрайство" (https://cutt.ly/YwLvBlhf).

Заняття з платіжної безпеки для уроків англійської мови:

ü  головоломка-доміно з платіжної безпеки "PAYMENT SECURITY DOMINOES"  (https://cutt.ly/mwLvNjct);

ü  кросворд із платіжної безпеки "ANTI-FRAUD CROSSWORD" (https://cutt.ly/WwLvNAy1);

ü  інформаційний куточок з платіжної безпеки "Tips on Payment Security for Everyone"  (https://cutt.ly/owLvMrK2);

ü  стінгазета з платіжної безпеки "Stop fraud! Find out how to protect your money from fraudsters!"  https://cutt.ly/NwLvMGCO.

#ДеньБезпечногоІнтернету

#ШахрайГудбай

 

 Сьогодні, в День Соборності

України разом з учнями та батьками підтримуємо флешмоб "СТРІЧКА ЄДНОСТІ" . Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі - один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас. Завжди пам'ятаємо про це! З Днем Соборності!

 

Допомога дітям з ООП під час війни. Поради для батьків

Ольга Малікова, магістриня корекційної педагогіки, поведінкова аналіткиня, вчителька-логопединя школи №58 м. Києва, виконавча директорка Української асоціації поведінкових аналітиків розповіла:

·       про те, чи говорити  з дітьми з ООП про війну;

·       як рутинні справи можуть стати основою для підтримки та навчання дитини;

·       як визначити, над якими вміннями потрібно попрацювати;

·       як навчати дитину через ігри та побутові справи.

ЧИ ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ З ООП ПРО ВІЙНУ?

Обов’язково потрібно. Незалежно від того, які особливості має дитина та якого віку, вона вже бачила війну чи певні її ознаки (блок-пости, зруйновані будівлі, бомбосховища тощо). До того ж чимало дітей з ООП користуються інтернетом, де стикаються з відповідною інформацією, грають в ігри, спілкуються в чатах, соцмережах.

 

Якщо не говорити з ними про війну, є високий ризик, що вони отримають викривлену чи неправдиву інформацію. А, отже, невизначеність та неінформованість (чи неадекватна інформованість) породить додаткову тривожність, страхи та викривлене сприйняття подій. У гіршому випадку це може спричинити небезпечну ситуацію.

 

Але глибина, зміст та способи інформування про війну залежать від віку дитини, індивідуальних можливостей розуміння та сприйняття мовлення.

 

У будь-якому випадку можна (і треба!) супроводжувати пояснення візуалізацією інформації. Наприклад, узяти зображення чи відео з інтернету (профільтрувавши травматичні), а також використовувати те, що оточує дитину – протитанкові укріплення, військову форму, блок-пости, техніку тощо. Якщо ви переїжджаєте, то це можуть бути великі скупчення людей на вокзалах, черги на автобуси – усе, що дитина може ідентифікувати, треба їй пояснити, розказати, чому відбувається саме так і тепер.

 

Знання дитини про війну допоможе й у випадку, коли родина змушена переїжджати в безпечніше місце. Адже якщо ви візьмете відповідальність за переїзд виключно на себе (тому що я так вирішив), супротив та агресія дитини будуть спрямована на вас. Та коли вона знатиме, що є об’єктивні обставити, їй буде легше це пережити, тому що в такому випадку батьки лишаться острівцем безпеки, що важливо для стабілізації дитини.

 

ЯК ВИЗНАЧИТИ, НАД ЧИМ ВАРТО ПОПРАЦЮВАТИ?

Є два варіанти. 

Перший – батьки можуть скористатися чек-листами, опитувальниками, анкетуванням чи тестуванням (матеріалів в інтернеті щодо цього є чимало, або можна запитати педагогів, якщо є можливість). Можна орієнтуватися й на рекомендації фахівців щодо того, які навички мають бути вже сформованими в дитини відповідного до віку.

Другий варіант – дати відповідь самому собі (батьківська рефлексія) на такі запитання:

• Що вам спричиняє найбільший дискомфорт у догляді за дитиною?
• Які побутові завдання вона може виконувати самостійно або з найменшим втручанням дорослого?
• Які побутові навички потрібні вашій дитині не лише вдома, але й (з урахуванням нинішніх обставин) в іншому місці перебування?
• У яких побутових завданнях дитина відчуває найменший дискомфорт чи навіть отримує задоволення?
• Які моменти потребують вашого прискіпливого контролю?

Отримавши відповіді, дорослі побачать для себе можливості для розвитку дитини з ООП, отримання нею навичок, які будуть не менш важливими (або навіть більше), ніж заняття з логопедом чи психологом. Побутова самостійність, окрім навичок дитині, надає й батькам певну історію успіху (а успіх обов’язково буде, бо тепер у вас є достатньо часу для практики), якою можна пишатися.